Золетил 100 Zoletil 100 засіб для котів і собак для загальної анестезії, 5 мл

Склад і форма випуску

Лікарський засіб у формі ліофілізованого порошку для ін'єкцій білого або світло-жовтого кольору в комплекті з розчинником (вода для ін'єкцій) випускається в скляних флаконах, укупорених хлорбутаноловими пробками та закоченими алюмінієвими ковпачками.

Кожен флакон містить як активну речовину: 250 мг тилетаміну гідрохлориду і 250 мг золазепама гідрохлориду. Допоміжні речовини — натрію сульфат і лактоза.

Фармакологічні властивості

Тилетамин — загальний анестетик диссоціативної дії, що викликає виражений анальгетичний ефект, але недостатнє розслаблення м'язів. Тілетамін не пригнічує ковтовий, гортанний, кашлевої рефлекси, не пригнічує дихальну систему.
Золазеп пригнічує підкоркові зони мозку, викликаючи аксіолітичну та седативну дії, розслаблює поперечнополосату мускулатуру. Золазепам підсилює анестетичну дію тилетаміну. Він також запобігає судомам, викликаним тилетаміном, покращує м'язову релаксацію та прискорює відновлення після наркотичного тракту.

Час настання анестезії після внутрішньом'язового введення індивідуально, тому після ін'єкції препарату треба встановити ретельне спостереження за твариною.

У кішок початок дії препарату після внутрішньом'язового введення зазначається через 1-7 хв. Тривалість анестезії залежить від дози, але максимальний ефект зазвичай спостерігається через 20-60 хв. Період відновлення після наркотичного тракту варіює від 1 до 5,5 год.
У собак початок дії препарату після внутрішньом'язового введення зазначається в середньому впродовж 7,5 хв. Середня тривалість анестезії становить приблизно 30 хв, період відновлення — до 4 год.

У разі передозування, а також у дуже молодих і старих тварин період відновлення триваліший. Активні речовини Золетила метаболізуються в печінці та виводяться з сечею.

Показання до застосування

Загальна анестезія у разі діагностичних процедур і хірургічних втручань у котів і собак.

Порядок застосування та дози

За 24 години до анестезії треба зняти з тварини антипаразитарний нашийник і витримати 12-годинну голодну дієту.

За 15 хв до введення препарату рекомендується підшкірно ввести атропіну сульфат у дозі: собакам — 0,1 мг/кг маси тварини, кішкам — 0,05 мг/кг маси тварини.

Вміст флакона з порошком розведіть розчинником, що додається. У разі внутрішньом'язового введення втрата випрямлених рефлексів відбувається через 3-6 хв, у разі внутрішньовенного введення — через 1 хв.

Внутрішнє пахвове введення:

Собаки: клінічний огляд — 7-10 мг/кг; короткочасна загальна анестезія у разі малих хірургічних втручань — 10-15 мг/кг; тривала загальна анестезія у разі великих і хворобливих хірургічних втручань — 15-25 мг/кг.

Кішки: клінічний огляд — 10 мг/кг; тривала загальна анестезія за великих і хворобливих хірургічних втручань — 15 мг/кг.

Внутрішнє введення:

Собаки: клінічний огляд — 5 мг/кг; короткочасна загальна анестезія у разі малих хірургічних втручань — 7,5 мг/кг; тривала загальна анестезія у разі великих і хворобливих хірургічних втручань — 10 мг/кг.

Кішки: клінічний огляд — 5 мг/кг; тривала загальна анестезія у разі великих і хворобливих хірургічних втручань — 7,5 мг/кг.

За потреби Золетіл можна ввести повторно в дозі, що не перевищує 1/3-1/2 від первісної дози.

Золетіл не має кумулятивну дію й може бути ін'єціований повторно, у дозах не більш ніж 1/3-1/2 від первісної дози. Водночас загальна доза препарату не має перевищувати порогу безпеки: 30 мг/кг для собак і 72 мг/кг для котів; в обох різновидах тварин мінімальною літальною дозою є 100 мг/кг. Тривалість наркотичного тракту становить від 20 до 60 хв.

Вихід із наркотичного тракту:

Анальгетична дія Золетила триваліша, ніж хірургічний продаж, що викликається. Вихід із наркотичної суміші поступовий (2-6 годин) і спокійний за умови, що немає шуму та яскравого світла. У випадках передозування, а також у дуже молодих і старих тварин період відновлення триваліший.

Протипоказання

Золетіл протипоказаний тваринам із захворюваннями підшлункової залози, у разі виражених порушень серцево-судинної та дихальної систем, гіпертонії. Тваринам із захворюваннями нирок дозу препарату треба знизити. Золетіл проникає через плаценту та може викликати пригнічення дихання біля плода.

Побічні дії

Під час введення високих доз або нестерпності золетілу може виникнути ментотип. Під час пробудження може спостерігатися блювота, надмірна салівалація й бронхіальна секреція (якщо не була проведена премідикація атропіном), мимовільне потримання м'язів, гіпертонія, ригідність м'язів.
Під час передозування проводять штучну вентиляцію легень. Інші симптоми усувають за допомогою симптоматичної терапії.

Особливі вказівки

Одночасне застосування Золетила та хлорамфеніколу пролонгує анестезію в кішок у середньому на 30 хв.
Одночасне застосування Золетила з фенотіазином (ацепромазин) викликає пригнічення дихання й серцевої діяльності. У разі одночасного застосування постеила з барбітуратами або інгаляційними анестезиками дозу останніх треба знизити.

Умови зберігання

2 роки від дня виготовлення за температури від +5 до +20 °C. Розчин зберігають 8 днів у темному місці за температури +4 °C за кімнатної температури — 24 години.