Активна речовина:

1 мл препарату містить активну речовину: гідрохлорид атипамезолу — 5,0 мг (що еквівалентно 4,27 мг атипамезолу основи).

Допоміжні речовини: метилапарагідроксибензоат (Е 218), хлорид натрію, гідроксид натрію, гідрохлоридна кислота, вода для ін'єкцій.

Подробиці: Антидоти. Атипамезол.

Показання до застосування:

АТИАМ, як альфа-2-селятивний антагоніст, призначений для усунення седативного ефекту медетомідину та дексмедетаміну в котів і собак.

Тварина: Собаки, Коти

Атипамезол є потужним і селективним блокувальним альфа-2-рецептором (альфа-2-антидот), що сприяє вивільненню норадреналіну в центральну та периферичну нервову систему. Це призводить до активації центральної нервової системи внаслідок активації симпатичного нерва. Атипамезол дещо виливає в серцево-судинну систему, хоча впродовж перших 10 хвилин після введення атепамезіолу гідрохлорид може спричинити короткочасне зниження АТ. Як альфа-2-антидот, атипамезол здатний усунути (або пригнічувати) дію альфа-2-гоністів рецепторів — медетомідину або дексметомидину. Отже, атипамезол впливає на седативну дію медетомідину або дексметомодину в котів і собак, приводячи тварину в норму та може викликати тимчасове підвищення частоти серцебиття.

Фармакологічні властивості

Атипамезол гідрохлорид швидко всмоктується після внутрішньом'язового введення. Максимальна концентрація в центральній нервовій системі досягається за 10-15 хвилин після введення. Об'єм розподілу досягає приблизно 1-2,5 л/кг. Період напіввиведення гідрохлориду атипамезолу становить приблизно 1 годину. Атипамезол гідрохлорид швидко та повністю метаболізується. Метаболіти виводяться з сечею і в меншій кількості, з екскрементами.

Протипоказання

Не застосовувати препарат домітних тварин (тваринних для розведення)! Не застосовувати препарат тваринам із патологіями печінки або нирок!

Побічна дія

Перехідний гіпотензивний ефект може спостерігатися впродовж 10 хвилин після введення гідрохлориду атипамезолу. Рідко можуть спостерігатися гіперактивність, тахікардія, слинотечі, аптитична вокалізація, м'язовий тремор, блювота, прискорена частота дихання, неконтрольоване сечовипускання й неконтрольована дефекація. У рідкісних випадках може виникнути рецедів седативної дії або затяжний період відновлення після введення атипамезолу. Під час застосування невеликих доз котам для часткового відновлення після дії медетомідину або дексметомодину треба уникати виникнення гіпотермії (навіть у разі седативного стану).

Особливості безпеки для кожного виду тварин

Треба переконатися, що у тварини відновлено нормальний рефлекс ковтання, перш ніж давати корм або воду.

Особливості застереження під час використання

Після введення препарату треба забезпечити тварині перебування в тихому місці. Під час відновлення тварина не має залишатися без нагляду. Під час застосування седативних засобів, чудових від (Декс) селетомідину, треба мати на увазі, що вплив цих речовин може зберігатися й після застосування (Декс) метомодину.

Атипамезол не впливає на дію кетаміну, що може викликати судоми в собак і викликати спазми в кішок. Не вводити апатезол упродовж 30-40 хвилин після введення кетаміну.

Застосування в період вагітності

Безпека препарату під час вагітності та годування груддю не підтверджена. Застосування препарату не рекомендується в період вагітності та годування груддю.

Взаємодія з іншими засобами та інші форми взаємодії

Не рекомендується одночасне введення атипамезолу з іншими ветеринарними засобами центральної дії, як-от діаземп, ацепромазин або опіати.

Дозування та спосіб застосування

Для одноразового внутрішньом'язового введення котам і собакам. Під час використання треба використовувати градуйований шприц для забезпечення точного дозування під час введення невеликих обсягів препарату. Атипамезол зазвичай вводять за 15-60 хвилин після ін'єкції медетомідину або дексметоомідину.