Основна діюча речовина Седазин – ксилазин. Основна дія ксилазину полягає в заспокійливому, аналгезуючому ефектах і міорелаксуючій дії. Ефект розслаблення м'язів зберігається протягом дії препарату.

Медичні показання

Седазин застосовується у худоби, коней, собак та кішок для заспокоєння, усунення болю, міорелаксації та як засіб для премедикації. Введення ксилазину полегшує дослідження легкозбуджуваних тварин, застосування ліків та дозволяє провести короткострокові хірургічні операції.

Протипоказання:

• Не застосовувати при шлуночковій аритмії серця, гіпотензії та шоці.
• Не застосовувати при хворобах дихальної системи
• Не застосовувати на пізніх термінах вагітності (небезпека викидня), за винятком пологів
• Не застосовувати при цукровому діабеті (ксилазин знижує рівень інсуліну)
• Не застосовувати при кишковій непрохідності у собак та котів

Побічна дія препарату:

Ослаблення дихання із супутніми ацидозом, брадикардією, гіпотензією, напівлакіурією. У жуйних може з'явитися атонія рубця та метеоризм, слиновиділення та діарея. У кішок, рідше у собак через 3-5 хвилин з'являється блювання. У собак і кішок іноді з'являється діарея

При внутрішньом'язовому або підшкірному введенні можуть з'явитися місцеві реакції, які зазвичай проходять через 48 годин. Про появу несприятливих реакцій після введення цього продукту або спостереження будь-яких турбуючих симптомів, не зазначених у листівці-вкладиші (у тому числі симптомів у людини внаслідок контакту з ліками), повідомте відповідного лікаря ветеринарії, відповідального суб'єкта або Управління з реєстрації лікарських засобів, медичних виробів

Дозування та шляхи введення:

Шляхи введення: внутрішньом'язово, внутрішньовенно та підшкірно.

Собаки: внутрішньом'язово, підшкірно чи внутрішньовенно 0,15 мл/кг м.т. (тобто 3 мг ксилазину/кг м.т.)

Кішки: внутрішньом'язово або підшкірно 0,15 мл/кг м.т. (тобто 3 мг/кг м.т.)

При внутрішньовенному введенні препарат підігріти до температури тіла та повільно вводити. Щоб визначити правильне дозування, з максимально можливою точністю встановити масу тіла тварини. Враховуючи порушення серцебиття, вводити разом з атропіном. Ксилазин починає діяти через 5-10 хвилин після внутрішньом'язового введення та через 3-5 хвилин після внутрішньовенного. Аналгезуюча дія міститься протягом 10-15 хвилин, а седативна протягом 0,5-4 години в залежності від виду тварини. Дія після внутрішньом'язового введення утримується довше

Запобіжні заходи:

Кішки та собаки: ксилазин блокує правильну моторику кишечника, що сприяє накопиченню газу в травному тракті тварин, тому не рекомендується застосування ксилазину перед рентгенівським дослідженням шлунка та початкової частини кишечника, оскільки накопичений газ не дозволяє правильно тлумачити результати огляду. у собак брахіцефалічних порід із симптомами дефектного функціонування дихальної системи або хворобами дихальних шляхів може розвинутися у загрозливому житті ядухи.

Спеціальні запобіжні заходи для осіб, які вводять лікарський ветеринарний препарат тваринам: У разі ненавмисного проковтування або ін'єкції негайно зв'язатися з лікарем і показати листівку-вкладиш, але НЕ сідати за кермо автомобіля, оскільки можуть з'явитися седативні ефекти прийняття ліків та зміна артеріального тиску. Уникати контакту зі шкірою, очима та слизовою оболонкою. При контакті продукту із незахищеною шкірою негайно промити великою кількістю води. Зняти забруднений продуктом одяг, який безпосередньо стосується шкіри. При ненавмисному попаданні продукту в око промити його великою кількістю води. З появою симптомів зв'язатися з лікарем. Якщо лікарський препарат вводить вагітна жінка, вона повинна вжити особливих запобіжних заходів, щоб не зробити собі ін'єкції препарату, оскільки це може призвести до спазму матки і падіння АТ ембріона після випадкового загальносистемного контакту.

ВКАЗІВКИ ДЛЯ ЛІКАРІВ

Ксилазин є агоністом альфа-2-адренорецепторів; його прийом може викликати залежно від дози клінічні симптоми, такі як: седативна дія, пригнічення дихального центру, брадикардія, гіпотензія, сухість у ротовій порожнині та гіпоглікемія. Відзначалися також розлади шлуночкового ритму. Розлади дихання та гемодинаміки повинні лікуватися симптоматично.